21 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

Поздравим всех, кто говорит стихами,

Поздравим, кто в поэзию влюблён,

А может, сочиним стихи и сами,

Ведь жизнь прекрасна, если со стихом!

Сьогодні все людство відзначає чудове свято – Всесвітній день поезії.

Що ж таке поезія?

Слово «поезія» бере початок від грецького слова poieo – творити, будувати, витворювати.

У всі часи люди любили і вірили поетам. Адже поезія створюється почуттями, емоціями, уявою поета.

Вважається, що найдавніші вірші-гімни були створені у XXIII столітті до н.е. Автор гімнів – поетеса Ен-хеду-ана, дочка аккадського царя Саргона, який завоював Іран (Ур). Вірші-гімни вважались священними.

Поезія – це, мабуть, одне з найгеніальніших відкриттів людства. Виражати свої почуття у віршованій формі, передавати у римі своє світосприйняття, мріяти про майбутнє і згадувати минуле – на це здатна тільки поезія, найвеличніша з мистецтв, створених людиною.

Небагато людей стає великими і відомими поетами, але багато з них хоча б намагалися скласти свої поетичні рядки.

Здається, що писати вірші – це все одно, що вміти літати, наче птах.

У кожного в житті бувають хвилини, коли хочеться позбутися всіх проблем і поглинути в інший, неспокійний і хвилюючий світ – світ поезії.

І, відкривши збірку віршів улюбленого поета, ми починає ми відчувати і мислити по-іншому.

В чём волшебство поэзии?

Возможно, в обнажении чувств?

В способности затронуть сердца струны?

Ведь могут же слова, слетающие с уст,

Счастливым сделать мир угрюмый.

А может это просто наваждение?

И все ж покуда существует свет,

За строчкой строчку, словно ожерелье,

Нанизывает медленно слова … поэт.

Поезія … Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність. Ліна Костенко, сучасна українська поетеса, вважає: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі …».

Скільки геніальних рядків було створено!!! Світова поезія зберігає імена тих, хто вчасно знайшов і сказав людям необхідні слова у віршах – добрі або бадьорі, іноді – гіркі і іронічні – і сказав так, що люди захотіли повірити. Поети – завжди живі свідки часу. І нам, сучасникам, у нашому бурхливому, мінливому, напруженому житті хочеться повірити поету, який відкриває нам свої потаємні почуття.

То ж хочеться від усього серця привітати з Днем поезії тих, хто створює геніальні римовані рядки – поетів-сучасників. У цей весняний день неможливо не побажати натхнення, взлету думки, уяви, сміливої мрії, яка обов’язково  повинна збутися! Нехай у вашому житті все буде у риму, ідеї невичерпні, а кожен день хай приносить вам чудові віршовані рядки!

Творіть більше, радуйте нас своїми творами, які прикрашують наші життя!

Зі святом вас, шановні поети!

Вчитель української мови та літератури Засоріна О.В.

 (рекомендовано для блогу історико-гуманітарних дисциплін)

Рецензент: Засоріна О.В.

  Свято поезії

Поезія, як океанська хвиля,-

Бурхлива й тиха водночас.

Думкам дарує ніжності вітрила,

Щоб гостротою правди покарати нас.

Поет – це той, хто пробиває мури

Та вміє словом душу прокричать.

    

Поезія…Таке коротке і змістовне слово. Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність. Поети-це провідники сили кохання, доброти, правди, це апостоли, які розносять на своїх крилах віру в те, що світ врятують Вірність, Любов, Доброта.

   6 квітня 2017 року у Запорізькій загальноосвітній спеціальній школі-інтернаті «Джерело» відбувся поетичний вечір «На крилах поезії». Епіграфом до свята стали слова Ліни Костенко : «Поезія –це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

  На заході були присутні учні 5-12 класів, вчителі, гості.

   Під час свята, яке підготували вчителі старших класів Засоріна О.В., Панфілова Г.М. , Стешенко І.М., бібліотекар Котій І.М., були прочитані  учнями вірші поетів-класиків : Сафо, Омара Хайяма, Шекспіра, О.С. Пушкіна, Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко.

  Своїми власними поетичними рядками поділилися з присутніми талановиті поети нашої школи та їх батьки. До кожного з них по – різному приходить натхнення  творити поезію і у  кожного є своя Муза, яка надихає . Їхні  поетичні твори є досить  різноманітними, бо порушують різні проблеми, розкривають найпотаємніші почуття і думки людини. Так про любов до своєї сім’ї розповіла у віршах Жилкіна Аліна. А Осипчук Ліля прочитала вірш «Вишиванка» про любов до своєї мами . Її матуся Ірина Петрівна  також продекламувала чудовий вірш про любов до батьків. Батько учня 6 класу Кирилець В.В. присвятив свої вірші жінці-берегині, Батьківщині, козацтву.

  З любові до отчої землі починається все: людяність, гідність, повага  до старших , відповідальність за долю Батьківщини. Свою любов до України вилила у власних поетичних рядках учениця 3-в класу Морозова Дінара, яка прочитала свій вірш «Моя Україна».

   Чарівне та разом з тим величне почуття кохання. Скільки сердець хвилювало воно? Скільки прекрасних поезій присвячено йому. Саме такі поетичні рядки зачитала для всіх завуч нашої школи Крохмаль Н.Б.

   Під час заходу було переглянуто відеоролик на вірш вчителя української мови Сапальової Н.Г. «Письмо к Джульетте».

   Сюрпризом цього вечора була зустріч з запорізькою поетесою та активним громадським діячем Наталією Літош. Поетеса представила публіці вірші з останньої своєї збірки поезій. Її вірші присвячені Україні, рідному краю, коханню.

   Учні старших класів знайомі з поезією майстрині і зробили їй свій приємний та несподіваний подарунок: учениці 10-12 класів виконали жестову пісню «Моя Україна» на її слова; учениця Ковальова Я. під музичний супровід Колосок К. продекламувала вірш поетеси «Мамина калина», а  учениця 8 класу Жордочкіна Д. виконала танок «Ромашка».

  Час сплинув непомітно. Але улюблені рядки поезій ще надовго залишалися в пам’яті  у всіх учасників та глядачів свята.

Автор : вчитель української мови та літератури Засоріна О.В.

Рекомендовано для блогу МО